Минулої суботи в Івано-Франківській обласній філармонії відбувся творчий звіт мистецьких колективів Галицького району, присвячений 200-літтю великого Кобзаря.

І діти це відчувають, їх не обдуриш.  А майстриня Ольга Кравченко привезла на обласний огляд свої ляльки-мотанки — це і лялька-наречена, і лялька-мати, і лялька-бабуся. За словами  п. Ольги, лялька-мати повинна бути вдома у жінок, які мріють народити дітей, і такі ляльки навіть дарують на весілля. А ляльку-наречену, для якої характерні світлі тони, дівчата в давнину виготовляли власноручно, аби вийти заміж. Оберегом для всієї родини, звертає увагу майстриня, є лялька-бабуся в хустинці. Але окрасою колекції О. Кравченко є ляльки-княгині, одягнуті в історичний одяг. Аби його належним чином відтворити, майстриня ретельно вивчає історію. «Виготовляючи ляльки-княгині, використовуємо основу мотанки, даємо хрест на обличчя. Це солярний знак, який несе радість», — наголошує О. Кравченко. Загалом у колекції майстрині є понад 200 ляльок-мотанок.

«Домінантою у нашому звіті є молодіжні і дитячі творчі колективи, — розповіла перед концертом начальник відділу культури Галицької райдержадміністрації Марія іваськів. — У літературно-мистецькому святі беруть участь три потужні творчі колективи, які створено на базі музичних шкіл. Це зведений ансамбль бандуристів, оркестр народних інструментів та ансамбль гітаристів, де поряд з викладачами на гітарах грають понад 20 маленьких учасників. Такі акції ми проводимо найперше для молоді, тому що виховувати шану і любов до Кобзаря треба з малих літ».

Голова Галицької РДА Григорій Івасишин наголосив, що українці повинні вшановувати таких велетів духу, як Т. Шевченко, а творчі звіти районів є часткою національної шани Кобзареві. За його словами, в творчому звіті Галицького району взяло участь 28 художніх колективів і виконавців, а це майже 400 осіб.

 Відтак розпочалося літературно-мистецьке свято «ідем на сповідь до Тарасаѕ» Під час двогодинної концертної програми було представлено 23 окремі номери, серед яких —  Кобзареві поезії та пісні, народна музика, твори сучасних поетів та композиторів і хореографічні композиції. Зала філармонії була переповнена так, що, як кажуть, і яблуку впасти ніде. і майже після кожного виступу із зали лунали вигуки: «Браво!», «Молодці!». Й це, напевно, стало найбільшим визнанням галицьких талантів. Після завершення дійства галичани подарували обласному музею Тараса Шевченка, який невдовзі запрацює в Івано-Франківську, величезні, приблизно у зріст людини, вишиті роботи — портрет Кобзаря та «Заповіт» авторства майстрині Ольги Ткачівської із с. Вікторова.
 Гість свята — письменник лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Степан Пушик поділився своїми враженнями від заходу:

— Моє село Вікторів колись належало до Давнього Галича, дитинець якого був на Крилоській горі, за кілька кілометрів від моєї хати. А на Пушиковій горі стояв Миколаївський монастир ХII-ХIII ст., а ще неподалік — Покровська церква. На горі верховіттям шумить тисячолітній дуб, який навіває мені народні мелодії Княжої доби, думи козаків, які відпочивали під ним. Тут композитор Денис Січинський створив народний хор і написав безсмертні твори. Зрозуміло, що все це пройшло крізь моє серце і мій поетичний дебют відбувся у Галичі. Тому будь-який виступ моїх галичан — це щось більше, ніж рідне. Я дуже хвилювався, як прозвітує Галицький район на обласному огляді до 200-ліття Т. Шевченка, ідея проведення якого належить і мені. Окрилений і радісний дуже теплого осіннього вечора я повертався з обласної філармонії, і мені ще довго у вухах лунали Кобзареві поезії та пісні, народна музика і твори сучасних поетів та композиторів, які галичани зі смаком вплели у вінок шани великого Тараса. Молодці мої галичани!